Аліменти та спадкування

Борг платежем красен. У тому числі батьків. Однак не секрет, що вітчизняні батьки часто бігають від своїх зобов'язань, пов'язаних із забезпеченням дітей, як тільки можуть.

Розглянемо той випадок, коли батько зовсім втік від усіх зобов'язань і кредиторів, радикально і безповоротно. Тобто - помер.

А походження у нього аж ніяк не плебейське. Батьки - щасливі власники успішного бізнесу, так і об'єктів нерухомості на собі мають предостатньо. Не зобов'язані продовжувати аліментні виплати дитині? Не успадковується ця обов'язок?

І так, і ні.

Не успадковуються зобов'язання спадкодавця нерозривно пов'язані з його особистістю.

У разі смерті платника аліментів аліментні зобов'язання таким чином припиняються.

Так як правовою підставою для них є існування батька і дитини. І саме цих конкретних людей, пов'язаних між собою спорідненістю. Тому сама обов'язок по виплаті аліментів не переходить у спадок, оскільки вона нерозривно пов'язана з особистістю платника аліментів.

Разом з тим одержувач аліментів має право вимагати від спадкоємців платника аліментів виплати заборгованості по аліментах, що утворилася до його смерті.

Тобто заможні батьки з нашого прикладу зобов'язані виплатити аліменти в тій сумі, в якій існувала заборгованість по ним на момент смерті.

Однак і тут є додаткова умова -

кожен із спадкоємців відповідає за боргами спадкодавця в межах вартості перейшов до нього спадкового майна.

Це означає, що для того, щоб у батьків виникла обов'язок відповідати за боргами сина, потрібно, щоб їм у спадок в принципі від нього перейшло якесь майно. Наприклад, автомобіль.

І відповідають вони тоді, за боргами, тільки в межах його вартості.

Розглянемо зворотний варіант. Коли помер не той, хто повинен платити, а той, кому платити повинні.

У разі смерті одержувача аліментів, право на аліменти також не переходить у спадок - це прямо зазначено в п. 4 ч. 1 ст. 1219 ЦК України.

Але знову ж таки це не стосується тих аліментів, які вже повинні були бути виплачені.

Зазначене право (отримати такі виплати) згідно ст. 1227 ЦК України належить членам сім'ї померлого, при чому незалежно від того, є вони спадкоємцями або, скажімо, їх позбавили спадщини за заповітом. Так як в цій статті не розшифровується, кого слід розуміти під членами сім'ї, звернемося до визначення сім'ї в ст. 3 Сімейного кодексу України. У цій статті сказано, що сім'ю складають особи, які проживають разом і ведуть господарство та пов'язані взаємними правами і обов'язками. Діти, по застереженню цієї статті, незалежно від сказаного, завжди є членами сім'ї своїх батьків.

Тому для визначення того, хто є членом сім'ї, необхідно буде встановити, хто проживав з померлим спільно і вів з ним господарство.

В якості прикладу можна привести наступну ситуацію. За рішенням суду колишній чоловік був зобов'язаний виплачувати колишній дружині аліменти на її утримання. Колишня дружина померла, але до дня її смерті по аліментах утворилася заборгованість, наприклад, у зв'язку з важким матеріальним становищем колишнього чоловіка. В даній ситуації батьки померлої, які проживали з нею, має право вимагати від її колишнього чоловіка виплати заборгованості, що утворилася. При цьому слід враховувати, що вони не в праві вимагати сплати аліментів у майбутньому - понад заборгованості, що утворилася до смерті дочки, оскільки, як вже сказано, аліментні зобов'язання припиняються смертю одержувача аліментів.

Якщо ж членів сім'ї померлого/померлої не знайшлося, право вимагати такий борг, згідно цитованій 1227 ст. ЦК України, переходить до інших спадкоємців, черговості встановленої законом або заповітом.

Довгих років життя Вам та вашим родичам.

Автор статті: Адвокат Ільїн Олександр Павлович