Заочні рішення про аліменти

Не можна сказати, що наше законодавство стосовно неплатників аліментів відрізняється якоїсь особливої, надзвичайної, ніде не зустрічається строгістю.

Зовсім ні. Кожен отримує "по справах його". Однак, практика застосування такого законодавства народжує не найменші зловживання.

При чому з обох сторін. Нерідкі випадки, коли мама марно роками добивається перерахування призначеного судом мінімуму, але паралельно - інший папа, "сусід по черзі" до виконавця, так само марно намагається довести, що він не "верблюд", що допомагає дитині на межі своїх можливостей, в рази більше ніж встановив суд, і той багатотисячний борг, який йому "паяють" давно вже покритий сторицею.

На мою думку, проблема останніх, найчастіше полягає в тому, що ми, проживаючи в світі вже досить великих можливостей, як в плані технологій, так і в плані захисту прав, не навчилися усвідомленості.

Бо вітчизняне законодавство покладає на платника, як відповідальність за увагу до судових рішень, так і гне доказування виконання свого боргу.

І якщо б на місці такого тата виявився скрупульозний "німець" з неполіткоректних анекдотів, неприємних ситуацій було б в рази менше.

І ілюстрацією до цього є ситуація з заочними рішеннями.

Умови ухвалення заочного рішення

1. відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання;
2. відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без пояснення причин;
3. відповідач не подав відзив;
4. позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Винесення заочних рішень у справах про стягнення аліментів, зовсім не рідкість. І причиною тому наші нігілістичні звички укупі з формальним ставленням до них держорганів.

Велика частина народонаселення вже давно прекрасно в курсі, що при зміні місця проживання, вони зобов'язані здійснювати реєстрацію за своїм новим постійного місця проживання. Однак піднявши гасло "прописку ж скасували" та врахувавши, що реальної відповідальності за невиконання такого обов'язку немає, представники згаданого народонаселення гордовито радіючи безкарному, хоч і дрібного обману держави, її просто ігнорують.

І добре, коли для цього дійсно є причини, а так, виходить обман самого себе, при чому за дарма.

Держава, як і позивач має обов'язок повідомляти вас про своїх діях лише за вашим зареєстрованим місцем проживання. А якщо вас з цього місця не знаходиться - не їхні проблеми. А ваші.

Згідно ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення повістки відповідачеві, вважається у тому числі, "день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи"

Ось так. За фактом Ви нічогісінько не отримали, але суд буде вважати день повернення неврученої листи днем його отримання Вами. Причини своєї неявки Ви ясна річ суду не пояснили, відкликання - не подали. І, якщо позивач не заперечує проти суд цілком може виносити рішення.

Після закінчення 30-ти днів винесене рішення набуває законної сили і може виконуватися.

Наш стягувач (частіше - взыскательница) аліментів може почати виконання цього рішення в будь-який момент до досягнення дитиною 18-ти років.

Почекає він/вона, скажімо рочки два-три, і таки подасть його на виконання. Виконавець ж нарахує за пред'явленим виконавчим листом заборгованість одразу за всі три роки. Сума значна - десятки тисяч гривень, якщо не сотні. Але на цьому пригоди боржника, який про свій обов'язок ні сном, ні духом, не закінчуються.

Виконавець адже повідомляє про відкриття виконавчого провадження його все по тому ж заклятому адресою, за якою ніхто не проживає. Шле туди вимоги, постанови про арешт, обмеження на виїзд за кордон... Які ніхто не отримує. І борг зростає з кожним місяцем, досягаючи величин зовсім космічних.

Взыскательницы теж до пори, до часу, не відкриває своєму колишньому "таємницю золотого ключика". А що? На те, як накопичується борг у колись коханої людини можна дивитися довше, ніж на вогонь, воду, роботу асфальтоукладача і пустуючих дельфінів разом узятих.

А тепер уявімо собі, що наш батько не жадібний упир. А зовсім навіть навпаки. І з дитиною допомагає і грошей дає - і на навчання, і на лікування, і на хліб-масло-ковбасу-ікру. Тільки дає їх або особисто в руки, або на картку кидає - без призначення платежу... так-Так, такі рожеві єдинороги водяться в наших лісах, і не так рідко, як хтось міг подумати.

Проходить рік, за ним - другий. І тут, скажімо, захотів наш отче скористатися безвизом і відвідати, скажімо,місто-герой Пшемисль скориставшись відповідною електричкою.

І добрий вусатий дядько митник, зайшовши після Львова і пикнув в біометричний аусвайс нашого батька, повідомляє йому, що уїк-енд його зовсім енд, навіть не розпочавшись. Заборонений йому виїзд з батьківщини.

І тільки в цей момент цей шановний громадянин дізнається про те, що вже кілька років він - злісний боржник. Особливо злісний після того, як дізнається суму заборгованості. Яку доведеться платити. Поправити ситуацію - дуже складно.

Рекомендації щодо скасування заочного рішення

• по-перше, потрібно діяти дуже швидко - термін для оскарження 20 днів з моменту вручення його копії.
• По-друге, суду потрібно пред'явити поважні причини неявки на засідання. А просте неотримання пошти за адресою, сообщеному державі, як місце постійного проживання, далеко не завжди викликає у суддів співчуття.
• по-третє, суду потрібно повідомити обставини, виходячи з яких рішення могло бути іншим, коли б батько не пропустив би засідання. І з цим складніше, бо взыскательницы у цій ситуації часто просять "мінімалку", менше якої суд і так би не призначив. І які б аргументи батько не пред'явив - рішення було б таким же.

Ще можна спробувати переконати виконавця в тому, що перераховані на картку гроші були саме аліментами, а не поверненням карткового боргу з відсотками... Але розжалобити камінь складно. Особливо, якщо до цього каменю жалісливі люди за дві години займають чергу, а справ по аліментах у нього - від підлоги до стелі, і в кожному - скривджені люди, які скаржаться, і кричать, і плачуть з 9:00 до 12:00 в п'ятницю і з 15:00 до 18:00 в середу.

Ні... Я звичайно намалював крайню ситуацію, але не думайте, що вона є винятком.

А між тим, для нашого батька, якого взялися гуртом побивати суд, виконавець зі стягувачем, все було б набагато краще, якби він трохи більш свідомості.

У наш космічний вік про судах та виконавчих провадженнях можна дізнатися не тільки ненадійно-поштовим паперовим способом.

Якщо ви - не проживає за адресою реєстрації, окремо від дитини, батько, та власне і в інших випадках, варто отримати собі корисну звичку. Не рідше одного разу на місяць відвідувати два корисних ресурсу.

Перший - сайті судової влади "Судова Влада України", де зайшовши на вкладку "Стан розгляду справи" і внісши в пошукову форму свої повні ПІБ, можна дізнатися про себе багато чого цікавого. Наприклад, що залишений без сплати штраф накладений поліцією дійшов-таки до суду та стягнуто з вас у подвійному розмірі. Або, що Ізюмський районний суд розглядає справу про стягнення з вас аліментів і запрошує на засідання в наступну п'ятницю...

Другий ресурс - Єдиний реєстр боржників, звірившись з яких можна дізнатися, стягує що хтось з вас в примусовому порядку. там навіть буде вказаний телефон виконавця, за яким можна буде зателефонувати і дізнатися подробиці.

І про призначення платежу. Не думайте що цю графу придумали для того, щоб місце на бланку не пустувало. Сплачуючи аліменти вказуйте детально за що і для кого платите.

Так, і платіть від свого імені, а то був у мене один клієнт, який підтвердження оплати аліментів приніс купу квитанцій, які свідчать про сплату щомісячних сум його нинішньою дружиною - його колишній дружині.

І тоді сюрпризи для вас будуть менш болючі.

Автор статті: Адвокат Ільїн Олександр Павлович