Арешт майна при стягненні аліментів
Серед усієї палітри нововведених розважальних заходів для неплатників аліментів арешт майна займає особливе місце.
По-перше, тому, що це перше "незручність", яке зустрітися їм на шляху неоплачивания своїх зобов'язань. По-друге тому, що його реалізація поєднує в собі як ненавмисну строгість нововведень так і не завжди коректну практику такої дії як арешт майна, сформовану ще попередніми роками.
Для початку, для необізнаних поясню. Арешт майна це - один із заходів, до якої може вдатися державний виконавець, яка полягає в недопущенні передачі власності третім особам. За певних обставин таке майно може бути вилучено і реалізоване.
Питання комплексний, тому будемо розглядати його по частинах. Почнемо з процедури накладення арешту.
Відповімо на питання "Коли?"
Підставою для накладення арешту на майно боржника по аліментах є накопичення заборгованості за три місяці.
Пункт 2 статті 71 Закону україни "Про виконавче провадження" однозначно вказує, що у випадках заборгованості по аліментам, що перевищує в розмірі сукупний розмір тримісячних виплат, стягнення може бути накладено на майно боржника.
Як ви бачите, для цього не потрібно, щоб від моменту подачі виконавчого листа до виконавця ці три місяці проходили. Головне, щоб сума заборгованості набралася тримісячна.
Враховуючи, що аліменти присуджуються, як правило, з дати подачі позову в суд, то на момент початку виконання ця тримісячна заборгованість, в більшості випадків, вже в наявності.
Але відразу арешт накладається рідко. Залежно від запопадливості конкретного виконавця знадобляться дні, тижні, місяці. Бо формально, державний виконавець повинен спочатку, шляхом низки запитів, виявити місячний дохід боржника, зробити розрахунок заборгованості, і визначивши власне трехмесячность її розміру тільки на цьому моменті уповноважений і зобов'язаний винести постанову про арешт майна боржника в сумі заборгованості.
В сумі, це скільки?
Відповідно до п. 3 ст. 56 Закону сума арештованого майна повинна покривати розмір заборгованості плюс витрати на виконавче провадження, 10% виконавчого збору, штрафи, накладені виконавцем за невиконання рішення суду, пеню та ін.
Далі, відповімо на питання "Як?"
Арешт майна проводиться різними шляхами, в залежності від типу:
1. На грошові кошти на рахунках у банках чи інших фінансових установах) арешт накладається негайно (абз. 1 п. 1 ст. 26 Закону).
2. Майно, яке має державну реєстрацію, заарештовується після перевірки виконавцем даних про таку реєстрацію у відповідних державних реєстрах (абз. 2 п. 1 ст. 26 Закону).
3. Власність, не має державної реєстрації, - рухоме майно, повинна бути описана виконавцем (п. 2 ст. 56 Закону) відповідним актом з виходом "на місце" її знаходження. Щодо опису движииого майна виконавець приймає окрему ухвалу (п. 5 ст. 56 Закону).
В законі не написано, але від себе додам, що для того, щоб виконавець здійснив ці дії, в більшості випадків доведеться кілька разів відвідати і нагадати про їх необхідність. Бажано письмово - із зазначенням відомих стягувачу банківських рахунків боржника, належних йому квартир, "екіпажів, сіл, коней і селян", тобто рухомого та нерухомого майна.
Прийомні години виконавчої служби, для довідки: середа - після обіду, п'ятниця - до обіду.
Перейдемо до питання "Що?"
Хоча ще в 2016 році Закону "Про виконавче провадження" формально вилучена можливість накладати арешт з формулюванням "на все майно", державні виконавці часто це продовжують робити. Всупереч тому, що закон говорить про накладення арешту тільки на конкретне майно і тільки у межах суми стягнення. Але ні, в постановах часом все абстрактно.
І тут криється важлива пастка. Для виконання такої постанови не обов'язково, щоб у боржника майно взагалі було. Запис про арешт пов'язується з його даними в єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно і, у підсумку, з цього моменту, що б наш боржник не придбав, воно тут же потрапляє під арешт.
Практика щодо оскарження таких постанов - неоднозначна. Тому що потім оскаржити, краще - не допускати.
Закон про виконавче провадження у ст. 56 згадує про можливість арешту рухомого і нерухомого майна, як має державну реєстрацію, так і не має її (за складеної виконавцем опису).Інакше кажучи, відповідь у нашому алиментном "Що?Де?Коли?" на питання, що заарештують, звучить так: заарештовано може бути будь-яке майно боржника по аліментах.
Однак є вказівка про те, що можуть бути винятки, передбачені спеціальним додатком до Закону - переліком майна, що не підлягає стягненню. Дані виключення поширюються на майно повністю належить боржнику, так і існуюче у вигляді частки в спільному майні.Як правило, не підлягає арешту рухоме майно.
Не може бути заарештована така власність:
1. Предмети побутового особистого застосування, у т. ч. засоби особистої гігієни, взуття, посуд, одяг, дитячі речі. Тут треба дещо пояснити. По-перше, дитячі речі не підлягають арешту, але обмежені предметами, призначення яких однозначно "дитяче" . Наприклад, музичний центр, оригінал Бенксі і янтарьные сережки, подаровані дитині, не будуть дитячими речами. По-друге, одяг – до неї можуть бути віднесені предмети, визнані дорогими і не необхідними. Зазначені оціночні поняття, і в разі чого віднесення/невіднесення їх до виключення, може оскаржуватися будь-якої із сторін.
2. Лікарські засоби, а також предмети медичного призначення (окуляри, візки, милиці тощо), якщо вони необхідні боржникові або його утриманцям. Сюди ж можна віднести засоби реабілітації і машину, предназначенныедля інваліда, і видані державою безплатно або на пільгових підставах.
3. Стіл, ліжко, стілець, а також комп'ютер, мобільний телефон і телевізор – по одному на кожного боржника.
4. Шафа і холодильник – по одній на сім'ю боржника.
5. Запас їжі і питної води, необхідний як мінімум на три місяці проживання боржника та всіх членів його сім'ї, які знаходяться у нього на утриманні або грошові кошти на ці цілі. Цією сумою є три розміру мінімальної заробітної плати на кожного члена сім'ї та утриманця боржника.
6. Майно, необхідне для відправлення релігійних культів (як боржника, так і членів його сім'ї).
7. Власність боржника або його сім'ї, необхідна для їх професійної діяльності, яка в свою чергу є єдиним джерелом доходів (ремісниче, кустарне виробництва, книги тощо).
8. Паливо, необхідне для обігріву житлового приміщення боржника і його сім'ї, протягом найближчого опалювального сезону.
9. Не використовуються у комерційних цілях домашні тварини: Племінний, робочий, молочний худобу – по 1 шт. Домашня птиця — 5 штук. Кролики – пара. Сюди ж віднесено корми для тварин, необхідних до сезону, що дозволяє вигін худоби на пасовиська. (Тут я мало не розплакався, коли подумав про картині вигону пари кроликів на пасовищі)
10. Для лиц, ведущих индивидуальную фермерскую деятельность: семена на предстоящий посев, а также несобранный урожай и необходимый для этих целей сельскохозяйственный инвентарь.
11. Государственные награды, призы, памятные знаки и т.п.
12. Кроме того, в Приложении поясняется, что необходимым имуществом, не подлежащим аресту, не могут быть: предметы искусства, антиквариата или объекты коллекционирования, драгоценные металлы и камни, включая драгоценные, полудрагоценные, в обработанном и необработанном виде, в т.ч. и в виде органогенных пород/сырья.
Но, пусть этот перечень и дает Вам уважаемые взыскательницы сладостную для многих картину разрухи и нищеты вашего неплательщика алиментов, но в реальности случаи, когда государственный исполнитель доводит во-первых арест, а во-вторых взыскание до этих трагических картин крайне редки.
Объясняется это тем, что незарегистрированное имущество неплательщика, формально никак с ним не увязано, что дает объективные сложности в том, чтоб назвать его собственностью, например, телевизор который он смотрит в "своей" квартире, "записанной на маму". Ибо мама сравнительно легко сможет исключить такой телевизор из акта описи и ареста.
Да и с доступом в такую квартиру, для проведения описи имущества могут возникнуть однозначные сложности - она же должнику не принадлежит.
Однако в общем и целом, такая процедура, как наложение ареста на движимое и недвижимое имущество должника, как правило приводит к одному из двух результатов - либо она рано или поздно стимулирует такого должника к оплате долга по алиментам, либо этот долг будет оплачен за счет реализации такого имущества.
Вот о процедурах снятия ареста с имущества (в том случае, ежели плательщик одумался и заплатил) и реализации (если все вышло увы, - наоборот) мы поговорим в следующий раз.
Автор статьи: Адвокат Ильин Александр Павлович